• imgserver1.jpg
  • imgserver2.jpg
  • imgserver3.jpg
  • imgserver6.jpg
  • imgserver11.jpg
  • imgserver22.jpg
  • imgserver33.jpg
  • imgserver43.jpg
  • imgserver44.jpg
  • imgserver55.jpg
  • imgserver66.jpg
  • imgserver77.jpg
  • imgserver88.jpg
  • imgserver99.jpg

Розсилка новин

Дивовижний світ бджіл в усі часи приваблював пильну увагу людини. Варто лише ознайомитися з бджолиним життям, як з'являється потреба поглибити уявлення про цей світ, зрозуміти та знайти пояснення вміння кожної окремої бджоли, чітко взаємодіяти з багатотисячною масою своїх сестер і іншими особинами, як всередині свого житла, так і за його межами

Природа протягом багатьох десятків мільйонів років «вчила» бджіл виконувати найскладніші роботи з видобування вихідного матеріалу для виробництва таких унікальних продуктів, якими є мед, віск, прополіс, маточне молочко, перга і бджолина отрута. Для людини ці дари природи стали не тільки висококалорійними продуктами, а й надійним засобом захисту від багатьох хвороботворних бактерій. Це біологічно активні речовини - своєрідні еліксири здоров'я і довголіття. Вони щедро насичені складними органічними та мінеральними сполуками (включаючи майже всі елементи таблиці Менделєєва), всілякими вітамінами і амінокислотами

Наші предки збирали мед ще на початку 10 століття нашої ери в часи Київської Русі. Пасіки в ті часи перебували переважно в лісах. У той час люди, видобуваючи мед із вулика, викурювали за допомогою диму та виганяли з вулика бджіл, бо не було іншого способу. Бджільництво потрохи розвивалось та популяризувалось. Не випадково улюбленим напоєм козаків була медовуха, яку не можна порівняти з сучасною. З часом майже в кожній хаті була пасіка

Першим, найбільш відомим пасічником вважається Петро Іванович Прокопович (володів понад 6600 бджолиними сімями) - український пасічник, родоначальник раціонального бджільництва, який зробив декілька видатних винаходів, що мали велике значення для розвитку світового бджільництва. Він знайшов Бога у вулику, споглядаючи за життям бджіл та будучи їхнім учнем. Будучи учнем бджіл, він вчився у Бога

Петро Прокопович у 1814 р. зробив першого у світі розбірного рамкового вулика, в якому можна було вільно оглядати бджолину сім’ю й активно впливати на її розвиток. У ньому він вперше виділив рамку в самостійну частину бджолиного житла. Так почалася нова епоха в історії бджільництва. Також, пасічник Прокопович розмежував «дике» та раціональне бджільництво, а у 1808 р. Петро Прокопович придумав «оборотний» вулик циліндричної форми, дуже подібний до бочки 

Цікавий факт з біографії пасічника Петра Прокоповича: на початку літа 1843 р. у нього відбулась зустріч з українським поетом та художником Тарасом Шевченком, який намалював картину «На пасіці», а пізніше написав повість «Близнецы»

Саме в цій повісті Тарас Шевченко прекрасно відобразив весь глибокий духовний світ пасічника. Головна ідея цієї повісті – як середовище впливає на виховання людей. Варто коротко пригадати основні події повісті. Головний герой – відставний сотник-пасічник Никифор Сокира. Отже, Никифор Сокира з дружиною знаходять дітей-сиріт, яких підкинула до його двору їхня мати. Це подружжя було похилого віку, але щасливе. Їх Бог благословив у всьому, окрім дітей. Коли вони їх знайшли, то дуже зраділи. Не даремно кажуть, що в дітях щастя. Вони були близнюками. Никифор Сокира назвав їх на честь святих покровителів бджільництва Зосіми та Саватія. Пізніше найняв семінариста, який навчив початкової грамоти та став найкращим другом сім’ї. За бажанням Парасковії Зосима віддали вчитися на військового, а за бажання Никифора Саватія – на медика. Далі розповідається про їхнє навчання та позитивний вплив освіти та середовища Сави, а також про те, як негативно вплинуло середовище на Зосю

Людство, яке досягло небачених висот в пізнанні природи і технічному прогресі, все ж поки не навчилося виробляти замінників бджолиних виробів. І справа, звичайно, не тільки в виключно копіткій праці, а й у «секреті» складу і функцій виділення спеціальними залозами, що перетворюють нектар в мед, пилок - в пергу, а мед і пергу - в чудодійний маточне молочко, яке за 16 днів робить звичайну бджолину личинку молодою маткою

Ми вирішили наочно ознайомити Вас з цих чудовим та захоплюючим світом бджіл. Довго блукати нам не довелось, так як неподалік курорту Трускавець, як кажуть в народі “в чистому полі”, розташувалась мабуть одна з найкращих пасік нашого регіону - Петрова Пасіка

Поспостерігати за копіткою роботою і життям бджіл можна в будинку бджоляра Петрової Пасіки, де почесний пасічник України Петро Дмитрович розмістив прозорий вулик. Особливо цікаво побачити внутрішній світ вулика буде дітям. Пізнавальну та цікаву розповідь-екскурсію проведе сам пасічник Петро, це потрібно послухати і побачити, і заодно відчути на собі цілющу енергетику бджолиного гнізда і подихати майже стерильним повітрям, прилігши на вулику-лежанці

 

 

Також в будиночку бджоляра пасічник Петро запропонує своїм гостям спробувати чай, поласувати медовими напоями та солодощами, придбати продукти бджільництва (мед, віск, пергу, прополіс, пилок, маточне молочко)

 

 

 

Петрова Пасіка має надзвичайний павільйон з вуликами, зробленими в оригінальному бойківському стилі, вуликами-пнями, казковими вуликами-хатинками та вуликами на колесах від стародавнього воза

Окрім екскурсії по пасіці та будинку бджоляра, Петрова Пасіка пропонує своїм гостям і інші відпочинкові атрибути, а це:

  • сон на вуликах в спеціалізованих будиночках
  • медова продукція
  • риболовля (на території є ставки з спеціально обладнаними місцями для рибаків)
  • зручні та затишні альтанки, що розташовані на берегах ставків та відокремлені одна від одної живою стіною сосен
  • банкетним залом (розташований поруч з альтанками на 20 осіб)
  • кухня на дровах (замовлення страв на вогні)
  • власний звіринець
  • дитячий майданчик

Більше про Петрову Пасіку... http://mytravel.in.ua/component/jshopping/product/view/1/76.html#

Add comment

Security code
Refresh