• imgserver1.jpg
  • imgserver2.jpg
  • imgserver3.jpg
  • imgserver6.jpg
  • imgserver11.jpg
  • imgserver22.jpg
  • imgserver33.jpg
  • imgserver43.jpg
  • imgserver44.jpg
  • imgserver55.jpg
  • imgserver66.jpg
  • imgserver77.jpg
  • imgserver88.jpg
  • imgserver99.jpg

Розсилка новин

Слідами фортифікаційних споруд Західної України

Століттями вело населення України неспокійне і тривожне життя. Відкриті простори її земель були постійним об’єктом нападів, спершу монголо-татарських орд, а пізніше кримсько-татарських і турецьких військ. Відчутної шкоди завдавали і загони польської шляхти, які постійно плюндрували міста і села України. Існування численних населених пунктів було можливим лише під захистом міцних мурів замків. І хто знає, як склалася б доля нашого народу в минулому, якби їх не було. Внаслідок хижацьких набігів татарських орд, приблизно що-двадцять років кожне українське село щезало з місця землі

Олеський замок

Замки і фортеці нерозривно пов’язані з торгівлею, оскільки її розвиткові, починаючи від найдавніших часів, у значній мірі сприяли давньоруські городи, а в часи пізнього середньовіччя – сильно укріплені міста-фортеці. Враховуючи той факт, що багато міст і містечок були розташовані на шляхах пересування татарських орд та інших завойовників, їх заселення та осідання торговців було можливим лише під захистом міцних мурів замків

Кам'янець-Подільський замок

Власники маєтків у містах-фортецях отримували великі прибутки від торгівлі у вигляді різних податків, тому вони були зацікавлені в утриманні цих фортець у належному стані, надаючи їм різні привілеї, що сприяло зміцненню оборонності, озброєнню і швидкому зеселенню краю

Споруди оборонного типу зводили, як для захисту від ворожих нападів, так і для оборони великих феодалів і землевласників від повстань народу і частих взаємних наїздів феодалів-сусідів

Кременецька фортеця 8-9 століть

Потреба в обороні краю відповідно видозмінювала архітектурну монументальність, навіть княжих храмів і палаців. У період пізнього середньовіччя оборонну роль відігравали не лише замки і фортеці, а й численні церкви та монастирі

Крилос- древня столиця Галицько-Волинської держави - Галич

З більшості цих міст-фортець, замків, замочків або оборонних дворів, на сьогодні не залишилося й сліду, лише рештки валів, перекази, архівні матеріали – донесли до нас скупі відомості про них

Острозький замок

Олеський замок, Острозький замок, Львів, Кам’янець-Подільський, Жовква, Кременецький замок, Підгорецький замок – це далеко не повний перелік місць, міст і селищ, де зможе побувати допитливий турист, ознайомитись з замками і монастирями, городищами і церквами, костелами і синагогами – пам’ятками нашої старовини 

Рекомендуємо маршрут по замках і фортецях Жовківщини під Львовом. Сама Жовква – друге місто після Львова щодо кількості пам’яток архітектури. Тут є місто-фортеця, замок, оборонні монастирі, храми. Біля Жовкви е село Глинське, біля якого у лісі прекрасно зберігся туристичний об’єкт – городище. Давньоруська фортеця (мала різні назви: Щекотин, Жидятин, Тисмениця) відома з війни між князями Ростиславом і Данилом Галицьким у 1246-1249 роках, коли чернігівський князь, тікаючи від війська Данила Романовича, заховався у цьому сильно укріпленому городі

місто-замок Жовква

Згаданий маршрут можна завершити оглядом цікавої пам’ятки архітектури монастиря-фортеці 17 століття (біля Жовкви у селищі Крехів) – Крехівський монастир святого Миколая отців Василіян та пам’ятки в селі Страдч

Крехівський монастир Святого Миколая Отців Василіян

Особливо цікава подорож по притоці Дністра – ріці Серет, її можна здійснити і вздовж ріки на авто. Вона знайомить також з городищами, замчищами і містами-фортецями. Потрібно ще довести до ладу такі об’єкти, як скельне городище в Більчі-Золотому, розміщене в надзвичайно живописній місцевості, Міжгірський скельний монастир, декілька печер на берегах Касперівського водосховища. Також, там розташовані фракійське городище та інші пам’ятки давньоруського та пізньофеодального періодів

                          ріка Дністер                                                                            ріка Серет

Дуже пізнавальний туристичний маршрут по Дністрі. Розклавши цей маршрут на декілька етапів можна дістатись від джерела до лиману (авто, мото, вело-поїздка, на байдарках і моторних човнах). Це сотні пам’яток, починаючи від печер з поганських часів (Бакота, Лядова, Галиця, Нагоряни та інші) і закінчуючи системами-замками бастіонного типу (Самбір, Кам’янець, Жванець, Окопи)

Бакота, затоплене древнє місто 

Страдч, печери

Коли їхати цими маршрутами, туристам часто доводиться розчаровуватись з приводу незадовільного стану їх зберігання. Розвиток таких маршрутів в Україні сприяв би їх реставрації, піднесенню внутрішнього туризму, популяризації пам’яток фортифікаційних споруд

 

Add comment

Security code
Refresh