• imgserver1.jpg
  • imgserver2.jpg
  • imgserver3.jpg
  • imgserver6.jpg
  • imgserver11.jpg
  • imgserver22.jpg
  • imgserver33.jpg
  • imgserver43.jpg
  • imgserver44.jpg
  • imgserver55.jpg
  • imgserver66.jpg
  • imgserver77.jpg
  • imgserver88.jpg
  • imgserver99.jpg

Розсилка новин

ЗАМКИ ЛЬВІВЩИНИ / Старе Село / Свірж

 

Старе Село

Околиці Старого Села, Давидова, Звенигорода належать до найдавніших поселень на Львівщині, у тому числі територія, де згодом виник Львів, належала до Звенигородського князівства. Старе Село, в якому бачимо величаві руїни замку, вірніше замкових фортечних стін, які зберіг для нас невблаганний плин часу

Все, що протягом близько двох століть не встигли знищити вітри, дощі і сніги, та й люди, постає перед нами немов зачароване чудовисько, яке таїть не одну таємницю людських страждань, кровопролитних битв і тріумфальних перемог, що відбувалися на цьому клаптику политої кров’ю землі

Навкруги, лише напівзруйновані восьми метрової висоти та двох метрової товщини оборонні мури, виконані з каменю і цегли. Цей замок був одним з найбільших в Україні, а його мури займають зараз площу біля двох гектарів, не рахуючи слідів величезних ровів і валів, які були навколо оборонних мурів

Колись замок був оточений валами і глибоким ровом. Башти вищі від стін, чим досягається особлива монолітність усієї споруди. Дуже приваблива східна башта, завершення якої вирізьблено з каменю у вигляді розгорнутої корони. До замку дорога провадила через болота, греблю, зведений міст від півдня

Відомості про замок у Старому Селі досить суперечливі. Будівництво замку розпочав у 1642 році Владислав Домінік, князь Острозький і Заславський, однак уже в 1648 році війська під приводом Богдана Хмельницького здобули цю фортецю і знищили її дощенту. Домінік не відмовився від підняття з руїн цієї фортеці, адже за її мурами можна було почувати себе в безпеці. Фортеця була настільки сильна, що вже під час другого походу Хмельницького на Львів витримала облогу козацьких загонів, а в 1672 році цей замок не піддався туркам

Пізніше замок переходив з одних рук до інших і сильно занепав. Лише на початку 18 століття його відреставрували Сенявські і перевезли сюди арсенал зброї, укріпили гарматами. Після 1731 року замок перейшов до Чарторийських та пішов на спад. Остаточна його руйнація почалась з 1809 року, коли він став власністю магнатів Потоцьких. Так і стояв замок півтора століття без жодного догляду, оскільки замкову резиденцію перетворили на пивоварню і винокурню 

 

Свірж

На під’їзді до Свіржа з високого горба добре видно свіржський замок – пам’ятку архітектури 16 століття, який здалеку, немов іграшковий палацик, виблискує на сонці своїми білими стінами і червоною черепицею

Замок належав шляхетському родові Свірзьких. Однак, сучасний його вигляд походить з середини 17 століття, з часу переходу його у власність графа Цетнера, який перебудував і значно зміцнив замок. Незважаючи на своє добре оборонне положення – замок був оточений непрохідними болотами, ставками, в підніжжі мурів – ровами і звідним мостом. В 1648 році його спалили татари. В 1672 і 1675 роках замок вистояв турецьку облогу

В 50-х роках уже нашого століття, всередині костелу відкрились фрески, внаслідок облуплення стін. На фресках була зображена нага жіноча постать з довгим розпущеним волоссям, яка стояла на колінах і молилася на фоні панорами середньовічного Свіржа. Судячи з опису, це могла бути Марія Єгипетська. Подальша доля цих фресок невідома

 

На території замкового парку зберігся костел, заснований ще в 15 столітті. Сучасна мурована будівля костелу в стилі ренесансу, яка поставлена на місці деревяного, що завалився, походить з 1541 року

Add comment

Security code
Refresh